Початкова сторінка

Юрій Буряк (Київ)

Персональний сайт українського поета

?

1

Юрій Буряк

О Зевсе! Чому твої боги такі недосконалі?

Чому їх так легко завести простим смертним?

Чому вони піддаються пристрастям нашим і слабостям?

І чому треба триматись від них подалі?

Вони возносяться круто на вершину твого Олімпу,

а ми, їхні вірні, втрачаємо в Небо віру;

вони плодять єресі, а декотрих зводять на манівці чужої релігії.

Чому, Зевсе, твої небожителі нам підсовують липу?

Нас те вже не тішить, що вони подібні до бидла,

що з нами в гріхах і нечисті порівнялись;

колись ти Гігантів скинув, тепер хочеш, Уседержителю,

щоб храми твоїх богорівних вірні вщент зруйнували?

О Зевсе! Приклич своїх богів ближче до себе;

невже простих смертних, нас, жалюгідних, їх надихає приклад?

Нехай не змалюються до людської пересічі,

бо ми виздихаємо всі оден по одному без Неба.

Нам не стане повітря і мужності без тебе, Зевсе!

Всі приводні паси, віжки всіх колісниць, усі громовиці й перуни

в пальцях твоїх, Всемогутній і Всеосяжний, над морями і падолами,

зроби так, щоб не назовсім боги твої з падлом зрівнялися, Зевсе…