Початкова сторінка

Юрій Буряк (Київ)

Персональний сайт українського поета

?

2

Юрій Буряк

Смола на заморській пінії демонструє лапідарію найвищу суть, виблискує на спеці бурштином, смарагдом; тінь зникома, як глаукома, гуляє в сутінках вечорових (кажуть, вдова Фоміна зарила в саду скарби, а їх відкопали ботаніки, охороняли до ранку; та вранці вони зникли, і, як у нас часто буває, не виявили нікого, причетного до… як у п’єсі “Годо”: енкаведисти випили спирт з банки, де був заспиртований мозок Пирогова).

Ретро: кадети Безаківською проходять маршем, з воріт на них дивиться молодий Навашин, майбутня зірка таємних лож; в Український дім ідуть Мацієвич і Порш з протилежних кінців Безаківської, один із них дивиться, чи немає знаків, і перетинає Жандармську; візник вигукує “вйо!”, хльосткає батогом над кіньми; падає ридикюль, Порш задивився на сукню дамську, він нахиляється і… перепрошує; згори на Євбаз тяглові румаки тягнуть фуру і по діагоналі від рогу Ботсаду на Безаківській Порш і Мацієвич зустрічають Петлюру; дами і кавалери метушаться біля найбільшої в імперії фармації п. Марцинчика, приятеля п. Індржишека; на кількох панянках тоненькі блузки і українська вишивка;

крушники і університетські перевіряльники втручаються в творчий процес; пожежниця ходить з брандспойтом і абзацем називає абсцес; муза з амуром входить в інцест прямо на столі головного редактора; нескінченна мелодія трав’яної косилки, яка чавить равликів; і деренчання довоєнного трактора під вікном з вихлопними газами Першої Світової; і планове зрошування пальметного саду якимись міазмами (подарунок від мера, любителя сиріусів із марсами);

малазійська фауна дівочого винограду, що мацаками оточує простір із п’ятьох вікон; плач дроздів, що висиджують дрозденят, коли виходять на полювання нічні коти; і вікна в сад – як дзеркала пам’яті, болю і німоти; дятла поліського крик, місцевого чарлічапліна, зеленого з гребінцем пурпуровим; противне ґелґання жорстоких сірих ворон (які поїдають шпаків, голубів, синиць) і, може, найрозумніших з усіх ботанічних птиць: собачат заганяють у кущі, маньчжурські горіхи кидають під колеса джипів, розмочують сухарі в калюжі й нападають на круків, як “мессери” на бомбардувальник АДД, хоча після нападу кілька трупів сірих ворон розіп’ято серед дерев або плаває прямо в басейні, або розпластано на ялівцях, конваліях і т. д.;

буває, вікна здушує спазм від китайських назв, канадійських тсуг, де дубовий сук, де недремний крук і в Купальську ніч – кобелів і сук виття на паперті з білим крином і цвітом папороті.