8

Юрій Буряк

На горах – білий вовк – крізь листя поріділе,

його неспинний біг і срібно-біла шерсть,

із пультом у руці над блискавкою-тілом

за жестом княжим – жест, що позначає персть.

У ловах і гоньбі переливання крові

і краплями її позначено кущі,

по серпантину біг останнього у лові –

зорі, яка – на спит, яку беруть на щит.

Все скупчується там, і все змивають води,

найшвидше – біг його, мережу з блискавок,

де вовчі і людські впереміш тануть коди,

у прозорі зіниць – тотем, це білий вовк.