44

Юрій Буряк

Тюль-

пани – фан-фан

і фани зеленого

джазу, на схилах Дніпра

був палац, мідні труби, піано,

рояль, саксофон і гітара, ударник,

тюльпани, засмага на мріях, тіла марки-

танок, нагірних коханок добірних ссавців;

тюльпани і дріб барабана, спочатку ледь чутний,

але з наростанням дощу серед серпня по хвилях протоки,

одне карооке, а друге з пороком великого серця, яке не ви-

тримує часу напруги; тюльпани по гальмах, і – газу – крутим

поворотом з Амуру бузкового аж до яхт-клубу, на базу

за ритмами румби і самби, місцевого джазу; летючий

голландець, тюльпанів голландських спіричуелз:

прикинься негроїдом, скажи, що кавказець, мегрел

(у негрів, до речі, казала мені одна пані,

подібні вони до тюльпанів).

Далеко мені до скресання

льодів на Дніпрі,

зеленого джазу

тюльпанів.