41

Юрій Буряк

У

сніги

замолочений,

під Базавлуком,

як навесні із ікрою

щука, з болем відточеним.

Тут у тебе була зброярня,

в Гуляйполі ти викладав по-

чаткову військову, тут ти учив

стріляти, бачиш, тир, до профіля по снігах –

5 км, а лікарня найближча у Криничках,

це ще 40 км, нумо, пішки на міць перевір,

чи здатен ти витримати біль цих засніжених

піль і щасливих людей

без ідей, без пісень, виробників молока

і м’яса для робітничого класу,

для прошарку інтеліґентського,

наброду з усіх усюд –

калмиків, німців і

зайшлих юд, що

сидять на шиї робітничого класу,

походженням із села, відібравши мову,

культуру, расу – змішанням і розвіянням

по діаспо-

рах, в асиміляції,

в ейфорії від денаціоналізації,

повної нівеляції

і дебілізації мрії

про комунізм.