8

Юрій Буряк

Гарячі мальви приорільських сіл,

криниця у саду й дубовий стіл –

ці квіти вибиваються зі скринь

і кидають на стіни свою тінь,

а в тінях тих собори і віки,

жінки у мальвах і чоловіки

з шаблями, в сідлах, верхи, біля мальв

між цвяхів на хрестах і гострих паль;

за кожною з квіток стоїть собор,

пишноти і злиденність вищих форм,

ці мальви – наче храми на вітрах

чи вітер, що зрива родинний дах.