5

Юрій Буряк

Ба-

лерина

з Палацу По-

тьомкіна, осінь

великого міста,

балерина іспанського

гетто, ті неймовірні па

й піруети, на які не здатні

поети, вони можуть тільки

співати дикими голосами і

малювати саморобними фар-

бами, вони навіть нездатні створи-

ти родинного затишку, ці сновиди по-

над мостами великого міста восени і взимку,

понад водою часу, темними вирами почуттів;

балерино, ти метляєш подолом своїм, коли спека

і суховій, недоступна і наддосконала як огра-

нений камінь, в якому з надр добута краса не-

зникома, у іспанському гетто зі справжнім

дурдомом для розумних людей; пропли-

ває твій профіль з античних камей, і в

амурських бузках буде

тьохкати знов соловей,

за трамваєм біжить кавалер, кров тече по щоці

арлекіна, під слідами від куль проступили

тюльпани кохання, палітурка

з тканини усотує кров,

кров

корогв

твоїх.