5

Юрій Буряк

Вони приїздять до нього, померлого позаторік,

прокручують записи розмов із гуру,

їхнім духовним батьком (таким він ввижається їм

і таким хотів бути сам за життя)

раз на рік відчиняють двері до хати,

яку він двічі перекривав, удруге – після пожежі,

і в якій не пожив,

як не пожив і той академік на дачі у Кок-Тебелі

зі світлини з родиною на терасі,

входять у сіни, тоді – до кімнати,

сідають на лаві біля вікна

і вслухаються в тишу, з якої він промовляє до них.