12

Юрій Буряк

Ніч прийде і нічого не лишиться там,

окрім вітряків – так сказав чоловік зі шрамом на правій щоці.

Жести відчаю, звукова какофонія –

як профанна історія, як махновець на голій кобилі

з головою, відірваною крилом вітряка.

Не залишиться скоро нікого, окрім вітряків,

що розмелюють кістку на мливо

у Країні Чорних Пісків.