175

Юрій Буряк

Художник ставив крапку сонцем, так

ілюстрував для себе Vita nova,

на зір перевіряв, на нюх і смак

екстрими наші і життя кайфове.

Тяжів до нього скіфський акінак,

а він любив сопілку бузинову

й виставу “Сірано де Бержерак”,

а на ніч – почитати Казанову.

Як сумку він шукав, як їхати збиравсь

туди, де все урвалося нараз! Не раз

іще згадає він те літо

на грані безуму, сахання і биття

об скло бджоли і – лобом об життя,

яке й було початком Nova vita.