«Знову тягне до наших героїв...»

Юрій Буряк

Знову тягне до наших героїв,

до начотчиків од православ’я.

Я б і небом летів, і тікав би уплав я

з їхньою славою хоровою.

Мені чулися хори з самої Влахерни,

а почув я тужливе “Алла, Алла” тут,

по повній посилають в нокаут,

і мов кістку від м’яса, тебе відділяю від скверни.

Потім простір північний затягує барбар

і під чорну червона лягає фарба,

а півмісяць відсвітлює золотом сірий мармур,

і прибій Мармурового моря снодійний

виривається полум’ям й виливається у події

з рухом колон, поліцейських кордонів,

які й визначають карму.