2

Юрій Буряк

За

кожним су-

качем був хати ріг,

за кожним рогом

був сукач, і був засні-

жений поріг і аонід зи-

мовий плач. У змові був

автовокзал зі свічкою, була свіча,

з якої віск весь час сповзав і повз

по рогах Ілліча. Ілліч мозаїкою був,

художник-монументаліст ефект рогатості набув

у розвитку стосунків із не тільки шлюбного

життя, як видно, досвід мав ще замолоду, писав плакати,

гасла, вміст яких, як справжній ригорист, не

міг збагнути до пуття. Чи аонід зимовий плач зі степу

чувся, чи виття тих, що з’явилися із хащ, що

вийшли з райдуг небуття стежками вовчими, десант пройшов мисливські пастки крізь і, щоб дістати язика – до гланд і з щелеп

зняти, розійшлись, не вирвати облуди

з пащ, приціли надсучасні крізь

пройшли і знов над степом здійнялись,

не завертаючи в колись,

де аонід зимовий

плач, сніги,

вокзальний

наглядач;

сніги,

Ілліч

і той

су-

кач;

сніги,

сніги,

сукач, укач, кач, ач, а… ч… т-т-т-т-т…