3

Юрій Буряк

“Без-

перспективна

перспектива”, тют-

чевський заповіт мовчання,

як вогонь у діжці з газовими

випарами – до голови зривання;

тільки великі бабки проти не менших

бабок можуть у безперспективність перс-

пективу вживити; гнив і смердів, розкладався –

знову те ж саме, бодай би альтернативу, й вог-

ника креативу в це нафтосховище продукту розкладу

допотопних біологічних суб’єктів, знову

“мертвого трупа” тягаєш на плечах

своїх – наше суспільство,

задушливий сморід

знов повертає нас

до старих основ

і до важелів

розворушити нас –

влити бабло у розчин

революційних

мас.