4

Юрій Буряк

Коли

той мент

тягнув мене

за волосся зі схо-

динки до вагону, а я

стояв із краденими дош-

ками; коли потяг повернув

крізь лісосмугу і мої друзі вики-

нулись із вікна; коли той мент втяг-

нув мене, вже без дошок до

тамбуру вагона, тоді

Господь Біг відвів

мене від утілення

нашої з друзями

мрії про

Вітрильник на веслах, резервуар

самостійності на водах Ріки,

бо дошки, які я скинув,

стали бортами Човна –

його змайстрували

хлопці, і з того

Човна керма-

нич стриб-

нув сторч

головою

у воду,

де була мілина,

і довго вмирав у резервуарі палати,

прикутий до ліжка.