Початкова сторінка

Юрій Буряк (Київ)

Персональний сайт українського поета

?

До бика із равликів,
якого ти мені привезла з моря

Юрій Буряк

1

Тебе не мучу,

ногами вод не скаламучу,

а відпущу на всі чотири,

не йму бо віри, а без віри

знов серце краяти, де рана,

моя знечещена кохана –

2

доволі з мене, ще на споді

надія жевріє, але

АТО зупинено на сході,

рахують трупи, вельми зле

в господі, тож кажу я: Годі!

3

В патронник зажену патрон,

і, наче в серце, у бика

із равликів, у серця трон

спущу гачка.

Тепер завершую сезон

і свій бичачий лохотрон.

4

Нехай на друзок, на дрізки,

нехай кривавить бик піски,

нехай у тисячі сирен

швидкі летять з німих арен,

хай бик тореро переб’є

і кров’ю вибагрить фойє

5

і тих, що влаштували бій,

з тоталізатора нехай

знімає таляри лобіст

у лихоманці золотій,

і бик затоптує, тугай,

6

арену, публіку, тебе,

продажну хвойду, що за гріш,

немов стукачка до гебе,

здала бика, з якого фарш

до столу глядачам-жлобам

готує хам…

Під погейкування арен

бик важкою ходою

іде, розвертає вию, порослу равликами,

і входить у натовп, немов у море,

й пливе він кров’ю людською,

гребучи ногами-віками

над морськими глибинами

у тугій голові

з молодими жінками,

доки куля доходить до серця,

доки биче серцебиття не озветься

у тому, що говорить Господь:

“…ти пожираєш людей,

ти позбавляєш твій народ дітей…

ти не будеш більш зазнавати наруги…

і… ганьби людей не будеш більше нести

і не позбавлятимеш народу твого

дітей, слово Господа Бога

надійшло до мене, таке слово Господнє, і те,

що в бичачім серці переросте

мене “ і я проведу вас у вашу країну”,

на оббризкану кров’ю арен Україну

із людьми з кам’яними серцями,

дам вам крила нові, дух вкладу у нутро,

вийму камінь з вашого тіла

і дам вам серце тілесне”.

Бик із равликів потрапляє

в мушку і вибухає патрон.

7

Кому, як не мені

бичаче серце, бичача кров

личать найбільше, і цей патрон,

плюнувши кулею, вилетить вбік,

а куля поцілить тих, що влаштували бій.

8

Равлики, море, поранений бик,

який попливе морями,

хвиль з баранцями біг

у Шеол, до ями,

де безодні лежать на безоднях,

а підземні світи в підводні

9

переходять, від гидот усіх

і кумирів, де очищення настає,

і равлики залишаються в морі

а бик на рінь встає

і виходить із моря

і серце поряд

10

з бичачим б’ється чиєсь

і на бику сидить юна жінка,

яка зі знечещеної відродилася

і на ній корона, а в короні тій –

діамантом –

бика її і її честь!