1

Юрій Буряк

Банкір не думає про все-бутність

і пере-бування, всі його гіпер-старання

спрямовано лиш на те, щоб обдурити

дійсність клацанням вказівного й великого

перед очима безликого

натовпу,

який ще іноді вірить

народним вождям і старим плакатам,

який ведеться, буває, на всяке падло

на інтелектуальному смітнику –

на Гегеля, Ніцше, Еклезіаста

(це в кращому разі, а в гіршому –),

на шмарклі місцевого педераста (ексгібіціоніста),

окупанта ефіру, книжкового ринку

і кисню, потрібного для вимовляння слова,

істина ця – кондова, вона існує

і істинствує у нікомуненалежності світу,

докшталтується і закшталтується

у відкшталтуванні, сиріч кристалізації

найліпше – у банкоматі, під’єднаному

до системи духовної каналізації.