413

Юрій Буряк

Стародруки

По триста, по чотириста їм літ,

в телячій шкірі, тиснення в дві фарби,

шляхами битими везли селянські гарби

ще свіжі наклади, ще пахне шрифт

друкарським варивом, руками друкарів,

у буквицях усі принади флори,

з Мелетієм, Петром їх супроводять вгору

попід склепіння храмів, там, де спів,

злетівши з вуст і хорів до висот

Господніх, шлях із гарбами верстає,

двори заїжджі в яслах, серед стаєнь,

в очерети впливаючи й осот

скитів у пущах, до нічних відправ

і вранішніх славінь дарам Господнім*

* в усі часи негоди, в непогодні часи безправ’я й потоптання прав.