393

Юрій Буряк

Сидять або стоять на повен зріст

Могутні мастодонти мого краю,

То вартові в передпокої Раю:

Державний муж і промітний артист.

Їх не злякає плебсу лють і свист,

Та втому на обличчях помічаю,

Журбу і тугу, і нудьгу безкраю

У зморшках благородних їхніх рис.

У простоті бентежній і в достатку

Щось на зразок таємного додатку

Гнітить безхмарну гладь геройських справ,

Народжує бажання десь податись

І поділитись рештками добра,

Віддати їм прихований податок.