380

Юрій Буряк

Серед літа на асфальті столиці

з вул. Фундукліївської компас хитнеться,

лівобіч – у бік Татарки – Венеція

київська, праворуч – магнолієві теплиці,

а прямо уздовж бруківок – магнітна лінія

вбік айстр (30 років потому) серпня

голосіївського виночерпія,

де одинока в озері лілія.

Нічні переходи Червоноармійською через Московську

із заходом в нічний палац на Кловському,

повз лікарню, де до мене, напівнімого,

ти приходила ввечері, зігріта моєю любов'ю,

в модній блузці (як на часи ті) з написом “Y love you”,

втікши від чоловіка, чиста як перед Богом.