309

Юрій Буряк

Жінка в соснах

Лапате віття з глицею у соснах,

що хвойна ванна, купіль голяка,

накрив рукою гейби маслюка,

жага двох тіл, напруги сила спорзна;

хурчить верстат, у ритмі стогнуть кросна,

як лотоки лопочуть по литках

тестикули, глибінь трудомістка,

довкола – наче пара паровозна.

Але коли мине апофеоз,

ти чуєш – запах шириться між сос…

між сосон… запах прілого зерна

торішніх шишок, що не з’їли білки.

І бачиш слід собачого лайна

уздовж штанів якраз напроти стрілки.