266

Юрій Буряк

Ні з ким із них ніяких порахунків,

ці довбані кияни мене киями

ледве не забили, тепер ось я у травмопункті

рахую ребра, обмиваю плями,

я скинув їх обох, немов собак, дно

відчуваєш під обм’яклими ногами,

вони мене уклали так компактно,

спровадили з тичиною до ями,

та я ожив, з вапна мій дух воскрес,

ти мало пережив, киянський пес,

так не поводяться у нас і з ворогами,

у нас таких гойдають на киях,

обкатуючи яйця, і ногами

б’ють, не вагаючись, у дупу попервах.