248

Юрій Буряк

А 30 років тому напроти анатомарні

проходив поет Маковійський, ідучи від поета Тичини,

30 років тому червоні органи карні

Київ перетворили в копію Палестини

і аки народ юдейський під владою центуріонів,

богоспасаємий Київ був покинутий Богом,

і поет Маковійський, склавши в молитві долоні,

йшов у довгій шинелі і пройшов повз нього…

Він сидів у каварні і гриз волоські горішки

і прочитав напам’ять Маковійського віршик

про нотаря, про цифри, про вічного архіварі-

уса, вибив із люльки попіл в ебенову попільнич-

ку, підвівся і вийшов у морок, за скрипкою Страдіварі,

і він опустився з неба і канув із нею в ніч.