226

Юрій Буряк

Андрію

На вікна, що дівочим виноградом

Зимове світло на шматки дрібнять,

На дах, з якого сніг летить, на ґрати

Хурделило в лютневий день півдня

В той вечір, коли ти прийшов сказати,

Що в Мічигані жде тебе рідня;

Зі спалахом із фотоапарата

За тебе ми хильнули на коня.

Поривами понад дашком із даху

В Неваду сніг летів і на Глеваху,

На “третю хвилю” Бог тебе завдав.

Навіщо нам шторми глобальні, бурі?

Бог дав тебе мені і Бог забрав!

Для мене ти Полтава і Батурин,

Де я програв…