160

Юрій Буряк

Брат у Верхньодніпровську повернувся з базарчика,

спека наближається до позначки +35,

15 липня, 45 років тому – зачіпка:

ми з батьком вистрибуємо з потя-

гу, спеціально машиніст нам пригальмував,

у Верхньодніпровську на батька (й на мене) жде його старший брат;

під глодовими кущами лежимо, як під пальмами,

дядькова двостволка, Римський ліс, постріл: ні пуха, ні пера

(улюблений вислів) від качки, від горлиці, тітка розпалює піч,

їхній прийомний син (відтоді мій брат) лаштує голос на спіч,

перший спирт обпікає горло і піднебіння,

ніяково мені за мою російську мову,

хочу вставити і свої 2 копійки в розмову,

але дістає алкоголь, подають смаженю, вчусь терпінню.

І вивчаю мову…