127

Юрій Буряк

Повертають домів політв’язні з Сибіру,

і тітка Марія з сином і чоловіком Петром

їдуть до нас, до брата (батька мого) в тісну квартиру,

яку порівняти можна з циганським шатром;

брат Василь закінчує школу, мріє стати танкістом,

мрії його збуваються: з Харкова – Балатон

(Угорщина), Веймар, Прага, узбецьке місто

Черчик; хобі – вправи із гирями і марафон.

З Веймара в 68-му входив до Праги,

надсилав мені плавки угорські й німецькі краги,

а закінчив кар’єру військову полковником на ЧАЕС:

опромінений, потрапив на операційний стіл у “Косий капонір”;

не любить згадувати концентраційний табір, Сибір,

має пасіку у дідовому селі (міцну психіку), береже офіцерську честь.