125

Юрій Буряк

Уподібнення греблі зруйнованій чи розталій свічі,

ти не втримаєш ані води, ні полум’я –

там, у суцільній темряві, де ключі,

де розчинилося у воді чи перетліло на попіл твоє ім’я.

На океанському дні чи в серці вогню мовчи,

блискавкою проясни або мене пом’я-

ни в надрах земних, у течіях океану вночі,

коли крізь товщу води виривається давнє полум’я.

Коли оголошують шторм чи прогнозують розгул стихій,

шукаю точку на мапі, де нині вітрильник твій,

коли температура сягає позначок вбивчого літа,

боюсь уподібнення греблі, стану розталого воску;

голос ловлю крізь накати хвиль або відголоски

падання брил гренландських з айсбергів розігрітих.