121

Юрій Буряк

Половецькі боввани напроти музею Поля,

зустріч з Олесем, перекладачем Ветемаа і Кросса,

героєм духовного опору часів “Метрополя”,

і ще одна – з другом, як виявиться згодом, доносу

автором (авторство не доведено, можливо,

помилка, час був заплутаним і непевним);

зустріч біля музею перебивають мотиви

іншого часу, де правда таки нев’єбенна.

Біля музею Поля – половецькі боввани,

чаші на черевах, у зубах марципани…

Вірші в торбі і слава на слизьких автотрасах,

ну, а в друзях недрузі, не від Бога й від Бога.

Поміж нами безодня… і дорога, дорога…

до Олеся, до брата, до Богдана й Тараса.