42

Юрій Буряк

При-

садкуваті сина-

ґоґи Вільна й литов-

сько-польський букінізм

для тих – зі Сходу, що молять-

ся на кодекс будівника, котрий будує

комунізм; а тут – Чурльоніс ідеологічний

суцільний у музиці й малярстві; Сабоніси і їхні кралі

співають по-литовськи, йдучи з вечірки, і прапор

СРСР понурий виглядом подібен до ганчірки; на мову

українську реагують адекватно – це наш, точніше, це

такий, як ми, не окупант, – з великої імперської тюрми;

це як пароль – пускають до готелю, хоча він пере-

повнений своїми Балтрушайтісами й Баніонісами,

і навіть Бурякявічюсами, ти спиш на софі у фойє

і чуєш, як по-литовськи звучить

ім’я твоє, і чуєш, дивлячись

на лабрадорит стіни, вібрацію по всій октаві –

жіночий голос

й мову давню:

ніч лагідну,

і в ній

санс-

крит.