40

Юрій Буряк

Татар-

ка у снігу,

венеціанка пла-

кучих верб, нагірних ручаїв

і крученими вуличками зранку візок

з дитиною ти по снігах котив, напівпід-

пільні служби у церквах, і на дзвіниці храму

дерев’яній завислий круком київський монах,

в чернечій рясі йорданський птах, і дзвони й подзвін

на горбах, Поділ напівзруйнований з будинком,

де із вікна у самозабутті у травні цілувалась

гола пара на підвіконні; все в снігу, і дим

із комірчини тягнеться угору (на мороз!),

валують пси і сторожем глухим

чатує час, а я везу малого, цей же дос-

від супутниці моїй пере-

дається, а в дзвоні

било дужче й дужче

б’єть-

ся.