39

Юрій Буряк

По

трасі Київ – Біла Церква

дорога на Гребінки і школу в

селищі абревіатурнім ВНІІМОЖ

(ВНІВОМТ по-українськи), і туди

потрапив я також не випадково, там

були тоненькі стінки у гуртожитку і чути

було, як сукні шелестять і рвуться гумки на

трусах, і ох і ах злягання, коли сидів над зошита-

ми учнів, і розумів, що це остання

весна – почнеться скоро Київ,

там інші учні, дауни,

й не те, щоб мрії, і не те, щоб плани,

та не якісь баклани, як Волобуєв,

на обрії + = це щось у глушині,

й Володя Рак допомагав мені

знайти себе,

намалювавши серце,

пробите променем

і квітом з маку –

знайти себе

у лабіринтах долі,

та все текло не в тому

напрямку

і так

поволі.