38

Юрій Буряк

Я

трасою

ішов до іпо-

дрому, був жовтень

і осіння мряка вздовж

паркану надавала рис (чи обрисів) порому

парканові на океанських обширах,

отож, вздовж іподрому я ішов на трасу,

де мав попутку зупинити, й там, де іподром,

я довжив мить, і з часу, коли у Річпорту за тим

столом, де був іще, крім нас, один мій кореш, сказа-

ла ти: “Зі мною одружись”. Був іподром і мряка, мов

колись, коли у Річпорту в Дніпропетровську

ми попрощались, коли збулись

розриви, що вирішуються просто:

“Таксі. Прощай. Але дивись!”

І ось дивлюсь на трасу,

і машину попутну теж

ловлю, і не кажу

“люблю”, а їду в

ніч, на Васильків,

і бачу берег Тем-

зи, Шекспір-

ра бачу і

гурт із

Беат-

річ.