32

Юрій Буряк

Якщо

лицем стояти

до проспекту, то

праворуч конструкти-

вістський витвір буде поруч,

де від М. К. на сходинах палацу

я в щелепу отримав і передав удар

по естафеті; було це в часі іншому й, зда-

ється, не на цій планеті; ніколи б я удару не

пробачив, коли б не божеволився в балеті, чи, пак,

у бальних танцях; і треба з клінчу вийти було там,

де той палац пілони розгортав, ребристі, як долоня у М. К. [*],

або розтиснутого п’ястука на формі персів чи каріатиди,

чи ренуарівської дівчини, тендітних форм

антиподи бунт на кораблі і в мізках

мого друга, десь на дні, зчиняли;

Марке марини – кращі, ніж

Дега блакитні балерини.

О примо бальних тан-

ців! Нічні вокзали

не такі, як вранці;

крізь вікна за-

пітнілі у пала-

ці не видно

сухоребрі

їхні спи-

ни.

* Удар М. К. — як вибивання пробки: не румба,

а стрибання дибки й гопки;

"Який у біса ти балетоман,

знайшовся Петіпа мені, баран!"