12

Юрій Буряк

З Китайгорода на попутку – м’яти

Оберемок тулиш до грудей;

Ти все ще на околі днів – комета,

З якої сходив долі Гаврилей

Архангел, навіть інша дата –

Зарозумілості не перешкодь, ачей

Поплутали святого й святокрада –

Це так типово для людей.

Ти ще свята, ми їдемо зі свята,

І за вікном – Оріль і літо, з пей-

зажу вовкулакувата

Тінь щезає, як мара з очей.

З Орелі повертаємось до хати;

Стіл у садку, несе вечерю мати.