Ніагара. 12 років потому (2)

Юрій Буряк

Де стікала з покрівель весняна вода

з амбразури якогось конструктивіста,

погляд плавився мов криворізька руда,

розповзався і ширився гейби конкіста

із мартенів і шахт вогняний Мінотавр,

Аріадна з Тезеєм виходили з міста,

а з глухого кута лабіринту мутант

довгим поглядом вслід їм дивився.

З ГОКів* заграви скло покривали свинцем,

ряботіло від спалахів їхніх лице

і майбутнім текло в амальгамі,

а опівночі все це змивало дощем

і на дзеркалі скла, що синіло у рамі,

даленіли фелука і валка з трирем.

* ГЗК (укр.) – гірничо-збагачувальний комбінат.